У кожної людини своя статева конституція, яка формується виходячи з віку, становлення особистості і сексуальності.
У цій статті поговоримо про те, що впливає на секс і чи можна їм займатися до кінця життя.
Вік
Існує стереотип: чим старша людина, тим менше хоче сексу. Сексом можна займатися в будь-якому віці, якщо обом партнерам він приносить задоволення. Сексопатологи і інші лікарі активно закликають літніх людей відкрито говорити про секс і відносини.
Доктор Кетрін Барретт, засновник Інституту OPAL (літні люди і сексуальність), говорить, що незважаючи на стереотип, багато людей похилого віку продовжують вести активне сексуальне життя. Барретт вважає, що:
- не існує такого віку, після досягнення якого людина втрачає можливість займатися сексом;
- чим старше ми стаємо, тим більшого значення набуває близькість;
- у деяких людей може спостерігатися зниження лібідо або збільшення еректильної дисфункції, проте літні люди не перестають бути сексуальними по досягненню того чи іншого віку.
Багатьох з нас, з різних причин не влаштовує наша сексуальність, особливо тоді, коли відбувається природне старіння нашого тіла. Однак американський сексопатолог Беттіна Арндт відносить цей світогляд до надуманої проблеми: людям у віці 70-80 років секс дає енергію, а значить і здоров’я, тому і не втрачає важливості в житті багатьох літніх пар.
Існує ще одна помилка, яку багато хто сприймає на віру. Мова про те, що з віком люди втрачають здатність до сексуальної поведінки. Опитування в Великобританії показали, що це не так. Згідно з отриманими даними, 85% чоловіків у віці 60-69 років повідомляють про свою сексуальну активність. Про неї ж говорить 60% чоловіків у віці 70-79 років і 32% у віці 80 років і старше. Жінки виявилися менш сексуально активними з віком, але дослідження показують, що, як і чоловіки, багато жінок також хочуть продовжувати займатися сексом. Найцікавіше, вони продовжують стежити за своєю зовнішністю і тілом, намагаючись виглядати якомога сексуальніше для протилежної статі. Дослідження, проведені в США, також повідомляють про схожі рівні сексуальної активності в цих вікових групах.
До речі, чим менше у людей похилого віку сексу, тим більша ймовірність того, що у них виникнуть проблеми з психічним і фізичним здоров’ям. Це доведено вченими.
Цікавими є й дані іншого дослідження, в якому вивчалася сексуальне життя 2577 чоловіків і 3195 жінок у віці 50 років і старше. Виявлено, що:
- чоловіки, які повідомляли про зниження сексуального потягу, стикалися з хронічними захворюваннями, що обмежують їх повсякденну діяльність;
- чоловіки і жінки, які говорили про зниження частоти сексуальних дій, пояснювали це погіршенням стану здоров’я.
Іншими словами, відсутність сексу обумовлена не відсутністю бажання ним займатися, а здоров’ям. Найчастіше причина відмови від близькості – результат розвитку будь-якого захворювання на ранній стадії.
Лікар-уролог каже:
«Чим старша людина, тим більше у нього проблем зі здоров’ям через несвоєчасне звернення до лікаря. З роками люди збирають хвороби в букет і, звичайно, це відбивається на якості сексуального життя. Якщо хочете зберегти сексуальну активність після 40 років і старше, стежте за своїм здоров’ям, періодично відвідуйте уролога або гінеколога ».
Сексуальна витривалість
Багато хто вважає, що з віком хочеться менше зайвих і довгих рухів тіла. Однак це не так, коли справа доходить до ліжка. Важливу роль тут відіграє сексуальна активність, лібідо і навіть фізичні параметри тіла. Як показує практика, найчастіше саме чоловіки шукають способи поліпшити свої сексуальні можливості (таблетками, спортом, секс-іграшками), для того щоб продовжити статевий акт. Хоча в сучасному світі жінки теж прагнуть до отримання тривалих ласк.
Сексуальна дисфункція
Сексуальна дисфункція включає болючий статевий акт, хворобливе скорочення (спазм) вагінальних м’язів і проблеми зі статевим потягом, збудженням або оргазмом, які викликають дистрес-синдром.
Багато факторів викликають або сприяють різним типам сексуальної дисфункції. Традиційно вважається, що причини можуть бути фізичними або психологічними. Однак ця відмінність не зовсім точно. Психологічні чинники можуть викликати фізичні зміни в головному мозку, нервах, гормонах і, в кінцевому рахунку, в статевих органах. Фізичні зміни можуть мати психологічний ефект, який має більше фізичних наслідків. Деякі фактори пов’язані радше з ситуацією.
Лікар-гінеколог зазначає:
«Найчастіше обидві статі стикаються з больовими розладами, які заважають сексу незалежно від віку і призводить до небажання їм займатися. У жінок біль може бути викликана сухістю, вагинизмом, інфекціями сечовивідних шляхів, гормональними змінами під час менопаузи та іншими станами. У чоловіків – хворобою Пейроні (фізичним ушкодженням
статевого члена), простатитом, грибковими інфекціями, генітальним герпесом та дерматологічними захворюваннями ».
Існують різні методи лікування, здатні вирішити проблему. Вік тут ні при чому.
Засіб для потенції
Втрата лібідо
Відсутність або зниження сексуального бажання в рівній мірі зустрічаються як у жінок, так і у чоловіків і існує широкий діапазон причин, які призводять до цього. Різноманітність потягу у всіх варіює по-різному: хтось відчуває щоденну потребу в інтимній близькості, іншому вистачає раз в тиждень або місяць. Залежно від віку, стресових і зовнішніх обставин, гормональних перебоїв в роботі організму, все це може бути в межах норми.
Втрата лібідо – це найвища форма втрати сексуального бажання. Якщо ж при зниженні сексуальна функція, фантазії і так далі зберігаються, але менш виражені, то людина з відсутністю лібідо не веде статеве життя. Причини втрати і зниження лібідо:
- дефіцит тестостерону (гіпогонадизм);
- підвищення пролактину (гіперпролактинемія);
- гіпофункція щитовидної залози (гіпотиреоз);
- різні хронічні захворювання;
- психічні причини;
- побічна дія медикаментів.
Лікар-гінеколог зазначає:
«Сексуальна активність залежить від віку, що пов’язано з гормонами і, в першу чергу, з тестостероном. Однак це не єдина причина того, чому з роками наше лібідо засинає. Все списувати на гормони некоректно».
Знижений лібідо у жінок і чоловіків може бути результатом:
- нудного сексу;
- втрати сексуального потягу за станом здоров’я;
- невирішених конфліктів і частих суперечок;
- недостатнього спілкування;
- відсутність довіри до партнера;
- фізичних сексуальних проблем і сексуальної несумісності.
